123.05.16, 08:07

Знаєш, на що схоже?
Ніби ти лежиш на каруселі, підняв голову вверх, а хтось поряд стоїть і крутить цю карусель, крутить....
А хмари перед твоїми очима біжать по колу, ніби у них своя, незалежна ні від кого, карусель. І вже тобі, ніби, й хочеться, щоб хоч одна із цих каруселей зупинилась, уже , ніби, й досить з тебе вражень - а вони ніяк не зупиняються....


А потім дивишся - а тобі вже 40, у коханого сиві скроні, а дитина твоя вже вища тебе...